За ВСЕх треба платити! Порядок сплати внесків до Пенсійного фонду платниками єдиного податку залежить від того, використовують вони працю найманих працівників чи ні

Новини / аналітика

З прийняттям Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (Далі - Указ) СПД, які перейшли на систему єдиного податку, були звільнені від сплати, в тому числі внесків до Пенсійного фонду. Але останнім часом ВСУ категорично відмовляється зважати на Указом, визнаючи його таким, що суперечить Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" . При цьому пенсійні внески все також включаються в єдиний податок. вирішив розібратися з тим, коли, як і в яких розмірах суб'єктам малого підприємництва слід платити пенсійні внески.

Бої невидимого фронту

Спочатку суперечка виникла з прийняттям ПФУ постанови "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" . Інструкція передбачала, що СПД, які обрали спосіб оподаткування у вигляді єдиного податку, не звільняються від обов'язку перерахування до Пенсійного фонду 1% або 2% з сукупного оподатковуваного доходу найманих працівників, як і від обов'язку подавати розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У листах від 30.09.2003 № 8403 / Г-11 і від 21.07.2003 № 06/5722 ПФУ послався на те, що згаданий двохвідсотковий збір є відшкодуванням фактичних витрат на виплату і доставку пенсій відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону "Про збір на обов'язкове пенсійне страхування" . Його платниками є самі працівники, з зарплати яких він вираховується. Що ж касаетсяначісленій пенсійних зборів на фонд заробітної плати, то кореспонденту в департаменті надходження доходів Пенсійного фонду пояснили: "У Законі" Про обов'язкове пенсійне страхування "прописано, что з 1 січня 2004 року встановлен: загальнообов'язкового страхуванню підлягають всі працівники, что Працюють за трудовими договорами. Тому нарахування на фонд забробітної плати ма ють здійснюватіь всі, в тому чіслі й платники єдиного податку ".

Раніше на захист "єдиноподатників" встав Держкомпідприємництва, який в листі від 12.02.2002 № 11-531 / 795 навіть пригрозив призупинити дію вищезгаданої Інструкції ПФУ до скасування в ній обов'язку сплачувати пенсійні збори платниками єдиного податку. При цьому він посилався не тільки на Указ, а й на ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" . В останньому, зокрема, значиться, що платники фіксованого податку звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, в тому числі і внесків на обов'язкове пенсійне страхування.

Коли немає згоди між судами немає

А поки органи виконавчої влади "ділили" Указ, за ​​справу взялася влада судова. Носуди теж розійшлися в думках з цього питання, беручи протилежні рішення.

До створення системи адміністративних судів захистом прав "єдиноподатників" займався Вищий арбітражний (господарський) суд. В своєму постанові від 29.05.2001 у справі № 04-1 / 9-4 / 123 він вказав на те, що Указ стосовно Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" "Є пріоритетним, оскільки є спеціальним законодавством, яке і повинно застосовуватися у випадку якщо з загальним законодавством" (докладніше див. Матеріал "По системі" все включено " ). Пізніше місію захисника взяв на себе ВАСУ. В визначенні від 18.06.2007 № К-10931/06 ВАСУ послався на те, що "єдиноподатник" сплачує єдиний податок на окремий рахунок казначейства. Останнє ж перераховує гроші за призначенням, в тому числі 42% в пенсійний фонд.

Але Верховний Суд з такою позицією не згоден. В постанові від 27.05.2008 № 08/49 він вказав на те, що відповідно до ст. 11 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійному страхуванню підлягають працівники усіх підприємств, в тому числі і тих, які обрали особливий спосіб оподаткування. Більш того, оскільки згідно ст. 18 цього Закону пенсійне страхування не входить в систему оподаткування, то податкові пільги на нього поширюватися не можуть. Тому положення п. 6 Указу "про звільнення суб'єктів малого підприємництва, Які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать и ЗАСТОСУВАННЯ НЕ підлягають".

Це рішення ВСУ, в якому Указ щодо них визнаний незаконним, стало підставою для поширення ВАСУ інформаційного листа від 15.07.2008 № 1213/100 / 13-08 . Тим самим ВАСУ, схоже, визнав свою поразку і рекомендував судам дотримуватися думки ВСУ.

Хлопці, давайте жити дружно!

Сторони спробував примирити Кабмін, заборонивши ПФУ проводити перевірки "єдиноподатників" до врегулювання цього питання на законодавчому рівні. Але оскільки обіцяних законів, спрямованих на зменшення єдиного податку на суму пенсійних внесків, немає, то сторони вирішили йти на компроміс.

Казначейство перераховує до ПФУ 42% від суми єдиного податку

В листі від 16.11.2006 № 15066 / 03-20 ПФУ запропонував зараховувати частину єдиного податку в рахунок сплати страхових внесків за найманих працівників. Це дозволяє уникнути сплати внесків у подвійному розмірі. Однак, як підкреслює Держкомпідприємництва в листі від 25.04.2007 № 2988 , Такий порядок не встановлений жодним нормативно-правовим актом, а отже, не має законодавчої сили. Хоча Комітет і сам визнає, що сьогодні це єдиний можливий вихід з даної ситуації.

Про те, як в умовах, що склалися повинні надходити "єдиноподатники", кореспонденту розповів головний спеціаліст управління ПФУ в Чернігівській області Олександр Сафонов. За його словами, "єдиноподатники" зобов'язані, крім сплати єдиного податку, здійснювати нарахування на фонд заробітної плати в розмірі 32,3% і вираховувати 2% із зарплати працівників. Наприклад, якщо у "єдиноподатника" працюють два найманих працівника з зарплатою по 1000 гривень, то нарахування на фонд заробітної плати має становити 646 гривень, але платник єдиного податку сплачує безпосередньо в ПФУ 562 гривень. Решта 84 гривні він платить разом з єдиним податком (42% від 200 гривень єдиного податку). Для підтвердження його сплати "єдиноподатник" надає до Пенсійного фонду копію платіжного документа з казначейства про сплату єдиного податку.

Сам собі господар

Якщо ж "єдиноподатник" працює сам або разом з членами сім'ї, без працівників за наймом, то йому не обов'язково платити в Пенсійний фонд додаткові внески. Інша справа, що та частина коштів, яка приходить до Пенсійного фонду з державної скарбниці, як сказано в листі ПФУ від 01.06.2005 № 6320/04 , «Не Забезпечує мінімального страхового внеска, что безпосередно впліває на обчислення страхового стажу фізичним особам - суб'єктам підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ у повну размере". Тому платники єдиного податку мають право здійснити доплату до мінімального страхового внеску.

"Єдиноподатнику", яка бажає мати хорошу пенсію, можна здійснювати добровільні внески до Пенсійного фонду понад єдиного податку.

Від сплати внесків безпосередньо до Пенсійного фонду звільнені лише ті платники єдиного податку, які не використовують працю найманих працівників. Для тих же, хто найману працю використовує, встановлено єдиний з іншими роботодавцями порядок. Єдиним полегшенням служить можливість не платити двічі, зараховуючи частину єдиного податку в суму пенсійних внесків.

Автор: Євген ДАНИЛЕНКО
Кореспондент: Євген ДАНИЛЕНКО