Загальна глава

Біблія - ​​красиве слово, і вже майже дві тисячі років Книга, яку ми збираємося читати, відома під цим ім'ям. Старий Завіт Біблії мовою оригіналу - івриті - ніколи так не називався, та й, по суті, ніколи не був однією книгою в загальному палітурці.
ТорА.
Головну книгу Святого Письма - отримала назву ТорА або Закон - вождь єврейського народу Моше отримав від самого Творця. Тому ТорА, за традицією, не має земного автора. Решта книги Святого Письма мають «земне» походження і об'єднані в два «збірника»: Невіім (Пророки) та Кетувім (писання). Тору, Невіім і Ктувим разом називають Танах, за першими літерами (К і Г в івриті в даному випадку одна і та ж буква).

Якщо перерахувати всі канонічні книги Старого Завіту християнської Біблії, їх виявиться тридцять дев'ять.

У єврейській традиції Тора - містить п'ять книг Мойсея.

Невіім включає в себе вісім книг: чотири книги ранніх пророків (Невіім Рішон) - Єгошуа (Ісус Навин), Шофтім (Судді), Шмуель (Царств 1,2), Млахім (Царств 3,4) і чотири книги пізніх пророків (Невіім ахронІм ) - Ишаягу (Ісайя), Ірмеягу (Єремія), Йехезкель (Єзекіїля) та Трей Асар (дванадцять малих пророків).

Ктувим містить одинадцять книг: Тегілім (Псалми), Мішлен (Притчі), Іов, П'ять Сувоїв - Рут (Рут), Шир га-ширімо (Пісня Пісень), Когелет (Проповідник), Ейха (Плач), Естер (Есфір), а також Даніель (Данило), Езра-Нехемія (Ездри і Неємії) і Діврі га-Ямім (Хронік 1,2). Разом: двадцять чотири книги Танаха.

П'ятикнижжя Мойсея на івриті називається Хаміш хумшЕй ТорА (п'ять розділів Тори) (1) або просто Хумаш (П'ятикнижжя). Слово Тора походить від кореня йуд решета, ге, що означає "вчити, наставляти, вказувати".

За переказами Творець вручив Моше не одну Тору, а дві: письмову (ТорА ше біктАв) і усну (ТорА ше бе аль ПЕ). Записана Моше Тора лише короткий конспект, правильно зрозуміти і прочитати який можна тільки за допомогою усної Тори. Як ви помітили, в даному випадку Тора вже не означає вузько П'ятикнижжя Мойсея, а взагалі все Вчення цілком.
Лашон Кодеш.

Письмова Тора записана за допомогою стародавнього єврейського мови (на древньому івриті), який в силу цієї обставини і завдяки ряду унікальних своїх особливостей отримав назву "Лашон Кодеш". Лашон Кодеш зазвичай перекладають як Святий Мова.

Поняття «святий» на мові іврит, що передається словом "Кадош", означає «відокремлений, виділений». Святість, "Кодеш", це те, що відокремлене від мирського, виділено в окрему сферу життя і світорозуміння. Тому абсолютно несподівано поняття «блудниця» або «повія» передаються на мові іврит словом "кдешА", однокорінним слову «святий». Але тільки розуміти потрібно так, що блудниця все ж не свята, але відокремлена від інших жінок, виділена для певних цілей.

Навіщо мені потрібні всі ці премудрості? - подумає мій нетерплячий російськомовний читач. - Хіба мало читати Старий Завіт в хорошому перекладі на російську мову?

Для поверхневого знайомства - цілком достатньо. Але якщо мій читач дійсно хоче спробувати в усьому розібратися, то рано чи пізно виявить той факт, що ніякої навіть найкращий переклад не зможе відповісти на виникаючі у нього питання. Так чи є він, цей хороший переклад? Сьогодні їх уже не один десяток. Перед цим дослідником встане не просто мовний бар'єр, а непереборна стіна між священним і профанним.

Мова Тори Лашон Кодеш - особлива мова, він якісно відрізняється від будь-якого іншого мови, використовуваного для спілкування. У Святому мовою предмети і поняття мають невипадкове ім'я. Існує глибокий внутрішній зв'язок між предметом або поняттям і графічним позначенням - літерним символом його мовою Тори.
Слова мови Тори не просто позначають предмет, але і характеризують якісно його суть. Лашон Кодеш тому називають сутнісним мовою на відміну від інших мов, які є по суті своїй функціональними. Всіма цими якостями мову Тори зобов'язаний, природно, тому засобу, за допомогою якого ця мова набуває зоровий образ - алфавітом. Двадцять дві букви стародавньої мови іврит (втім, і сучасного теж) і є те чудове засіб, яке робить мову Тори Святим мовою.

Так що ж нам робити? Вчити іврит? Зовсім не обов'язково вчити мову іврит сучасної держави Ізраїль. Сучасний іврит і іврит мови Тори далеко не одне і те ж, незважаючи на те, що сучасний єврейську мову був відроджений на основі стародавньої мови. Потрібно мати на увазі, що лексика Танаха включає щось близько 8000 слів стародавньої мови іврит, причому приблизно 2000 слів були вжиті в тексті тільки один раз. Наукові дослідження показують, що в будь-якій мові 1000 слів покриває приблизно 85% всього змісту звичайного тексту. Родзинка ж мови іврит полягає в його головну особливість: в основі більшості слів лежить трилітерний корінь, кількість яких не настільки вже й велика. З 22 букв єврейського алфавіту теоретично можливо побудувати 10626 трибуквених коренів. Реально існують значно менше. Повірте, не потрібно ніяких нелюдських зусиль для того, щоб досягти такого рівня знання цієї мови, щоб можна було порівняти оригінальний текст з його перекладом. Всім, хто ґрунтовно підходить до будь-яким своїм починанням, рекомендую фактично єдину доступну (наявну у продажу) книгу російською мовою: Томас О. Ламбдін. Підручник староєврейської мови. Замовити книгу можна післяплатою в Інтернет магазині Російського Біблійного товариства.

Але перш ніж нам рухатися далі я просто настійно рекомендую вивчити алфавіт мови Тори і тоді, читаючи мою книгу, ви непомітно для себе навчитеся читати Хумаш мовою оригіналу. Я просто в цьому переконаний.
Алфавіт.

Єврейське переказ говорить, що Бог створив весь світ за допомогою отійОт Єсод - "основоположних букв", тобто двадцятьма двома буквами єврейського алфавіту. Потім передав і пояснив їх значення Адаму. І вже по ланцюжку це знання дійшло до наших днів. Таким чином, єврейський алфавіт дан самим Богом і тому має низку унікальних властивостей, яких позбавлені інші алфавітні системи інших мов.

По-перше, кожна буква має назву вже несе якийсь первинний сенс.
По-друге, кожна буква наповнена додатковими важливими смислами, безпосередньо не пов'язаними з її назвою.
По-третє, графічна форма кожної букви і навіть її частин володіє смисловим значенням. Більшість букв єврейського алфавіту є комбінацією з двох і більше базисних букв, які в кожній з цих комбінацій стають деталями нового цілого, котре купує своє власне значення.
По-четверте, кожна буква має своє числове значення, яке несе додаткову інформацію і лежить в основі одного із способів тлумачення Священних текстів - гематріі. Важливе значення має те місце (по порядку), яке буква займає в корені слів.

У єврейському Богослужінні користуються тільки рукописними сувоями Тори, які пишуться на пергаменті особливими чорнилом, особливим інструментом (зараз - перо птиці) і особливим шрифтом спеціально підготовленими писарів (Софрім). Стиль листа використовуваного для Писань називається СТАМ - абревіатура Сифре ТорА (Сувої Тори), тфіллін (філактерії) і мезузи (слова з Тори на одвірку).

Для друкованих видань користуються різноманітними стилями і шрифтами, в основі яких лежить так зване "квадратне арамійське лист". Такі шрифти так і називаються - ктав Ашура - Ассірії (арамійське) лист. Як виглядають літери, як називаються і їх числове значення, я пропоную моєму читачеві запам'ятати (див.рис).

Таким чином єврейський алфавіт складається з 22 приголосних букв і п'яти особливих кінцевих форм - софіти. Голосних букв в єврейській мові немає. А що ж є? Є система огласовок - ніккУд.

До початку середньовіччя в силу різних процесів, що відбуваються в середовищі євреїв розсіювання виникла реальна загроза втрати правильної вимови Священних текстів Писання. Тому масоретами (2) були розроблені кілька систем проставляння спеціальних символів для передачі голосних звуків. Найбільш вдалою виявилася система Тиверіадського школи (м Тверія в Галілеї), що отримала назву Тиверіадського вивіреності. Тиверіадського огласовка є основною не тільки для текстів Танаха, вона використовується в івриті і по сей день.
Гематрія.
Як видно з наведеної таблиці кожна буква алфавіту має своє числове значення. Шляхом додавання всіх числових значень букв слова можна визначити його числове значення. Такий підрахунок називається гематрія або гіматрія. Слово походить, можливо, від грецького geоmetria.

Гематрія є одним із способів розкриття таємного сенсу слова. Вважається, що між словами з однаковими числовими значеннями є внутрішній зв'язок.
наприклад:
Батько на древньому івриті - Ав, гематрія дорівнює 3 (1 + 2).
Мати - Ем, гематрія дорівнює 41 (1 + 40).
Дитина - Йелед, гематрія - 44 (10 + 30 + 4).

Таким чином, гематрія слова "батько" плюс гематрія слова "мати" дорівнює гематріі слова "дитина". Внутрішній зв'язок очевидна.
Хумаш або п'ять книг Моше.
У єврейській традиції прийнято книги П'ятикнижжя Мойсея називати по першому слову цієї книги. Книга Буття християнської Біблії називається береш - "На початку", книга Вихід - шмаття - "Імена", книга Левіт - ВайкрА - "І закликав", книга Числа - БемідбАр - "В пустелі", книга Второзаконня - Дваро - "Слова" або "Вислови". Крім того, вся Тора розбита на 54 частини - "тижневі читання" або парашОт, які також мають назви за першим словом такого уривка.

Весь текст Тори містить 5.845 віршів (пасукІм), 304.805 букв.

Усна Тора складається з двох основних частин Агади і Галах.

Агада «оповідання» містить афоризми і повчання релігійно-етичного характеру, історичні перекази і легенди, призначені сприяти застосуванню «кодексу законів» - Галах.

Галаха (від "галах" - «ходити») - сукупність законів і встановлень іудаїзму, що регламентують релігійну, сімейну та громадське життя віруючих євреїв. І агада і Галаха містить безліч мидрашей (тлумачення, писання) - оповідань, тлумачать і пояснюють тексти письмовій Тори.
Талмуд.
Записувати Усну Тору було суворо заборонено. Проте, після руйнування Другого Храму склалася ситуація, коли мудреці Ізраїлю злякалися, що Усний закон або будь-які його частини можуть бути втрачені. Тоді Йегуда га-Насі, ретельно звіривши і проаналізувавши різні варіанти, зробив запис стислого конспекту Усного Закону, який отримав назву Мишна. Це виявився досить таки об'ємний документ. Мішну розбили на шість частин-розділів - сдарім, від слова седер - порядок. У Мишне розділи йдуть в такому порядку:
• розділ Зраім (Семена) - в основному (крім першого трактату), містить закони, що регулюють сільське господарство
• розділ Моед (Свята) - містить закони суботи і свят
• розділ Нашим (Жінки) - в основному, містить закони, що регулюють різні аспекти шлюбу
• розділ Незікін (Збитки) - займається, в основному, майновим правом.
• розділ Кодашім (Святині) - розглядає закони жертвопринесень і закони Храму
• розділ Таhарот (Чистота) - містить закони ритуальної чистоти.
Розділи містять трактати - масехет (масехтот). Всі їх 63.
Однак частина перекази, що претендувала на статус Усного Закону, з якихось причин не потрапила в звід Йегуди га-Насі, тобто Мішну. Але вони продовжували користуватися певним авторитетом у мудреців і заучували в школах в обов'язковому порядку. Так як вони опинилися поза Мішни, їх стали називати барайтах (тобто знаходяться зовні). Врешті-решт їх назбиралося пристойну кількість і їх також записали, назвавши Тосефта - доповненням.
Наступне покоління мудреців володіли феноменальною пам'яттю. Вони напам'ять знали Мішну, Тосефта, барайтах не увійшли в Тосефта, безліч мидрашей (тлумачень), сказань - агадот. Вони весь час проводили в аналізі, зіставленні, коментарі різних мішнайот, Тосафот і барайтах, використовуючи унікальні розроблені аналітичні методики, Гематрія, натарікон, Темуру, залучаючи в якості доказів безліч Мідраша і агадот, і весь час продовжували сперечатися і дискутувати, відстоюючи свою точку зору . Так народилася Гемара (завершення).
Мишна з Тосефта і Гемара, зведені в одну книгу, і є власне Талмуд.
Ілюстрація: єврейський алфавіт.
(1) Дослівно: п'ять п'ятих Тори.
(2) масоретами - знавці масоретський текст. Масоретський текст - буквально означає "переказ". Масоретський текст - апарат приміток, уточнюючих орфографію, огласовку, синтаксичне розподіл, наголос і кантілляціі тексту Танаха, а також випадки вариантного вимови окремих слів. Тиверіадського масоретський текст була розроблена декількома поколіннями родини Бен-Ашер і завершена до 10 століття зусиллями Ахароні бен Моше Бен-Ашера. Він заклав також основи граматики івриту.

рецензії